День захисту дітей в Україні, який щорічно відзначається 1 червня, встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 на підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім’ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей “Україна – дітям” та інших громадських організацій.
У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому.
В 2023 році День вишиванки припадає на 18 травня.
Рідна, як пісня з колиски,
Тиха, як свято волинське.
Готова завжди до страждання,
До горя, до болю і втрат,
Вона віддала б останнє
Й терпіла сама стократ,
Щоб доля мене ласкала,
Щоб лихо мене минало.
… Навколішки в тихій молитві,
Як страдниця і як свята,
Благає вона захистити
І небо мені пригорта.
А потім свої скорботи
Топить у вічній роботі.
Євген Сверстюк
Бути матір’ю — це велика відповідальність.
Мати – це життя, це безмежна, безумовна любов.
Де б ми не були, материнська молитва завжди летить попереду, захищає нас, оберігає і підтримує.
Що може бути прекрасніше материнської любові?
Немає нічого світлішого від слова «мама». Воно народжується разом з нами, із першого вигуку «ма», з отих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти, що навколо нас – люди. І найрідніша, наймудріша серед них – ота, що на світі одна – мама!
Так сталося, що цьогоріч День матері та День Перемоги крокують один за одним. Обидва ці дні супроводжуються щемливими емоціями, сльозами радості і горя, безкінечною любов’ю.
В умовах війни жінкам доводилося народжувати у бомбосховищах або вдома, під окупацією. Дехто разом з дитиною був змушений тікати з-під обстрілів. Багато українок вимушено переселилися за кордон, щоб врятувати дітей. З початку повномасштабної війни вони проводили марші у великих містах Європи та Америки, вшановуючи пам’ять вбитих росіянами дітей.
Війна і материнство – це два поняття, що завжди ходять поруч, адже під час Другої світової, так і сьогодні, в часи невизнаної, несправедливої війни в нашій країні, матері з болем чекають звістки з фронту від своїх кровиночок, сивіючи разом з кожним повідомленням про смерть на полі бою. Зі святом, наші милі, найчарівніші, найкращі в світі МАМИ!
Медсестра – це не просто робота,
Це постійна праця і турбота,
Білий халат одягнений не дарма!
На охороні здоров’я стоїть медсестра.
Сьогодні свято у вас,
Прийміть вітання від нас,
У вас всіх серденько бринить,
Медсестри, вітання прийміть!
Щорічно 12 травня відзначається Міжнародний день медсестри. Встановлений він на честь сестри милосердя Флоренс Найтінгейл, яка допомагала пораненим солдатам у Кримській війні. Історія свята символічна для України, адже під час війни українські медсестри виконують неймовірно важливу роботу. У зоні бойових дій вони рятують життя наших військових, а в мирних містах забезпечують гідний рівень медицини.
Міжнародний день медсестри встановлений на честь британської медсестри Флоренс Найтінгейл. Вона народилася 12 травня 1820 року в родині аристократів. Вона хотіла допомагати людям і вирішила стати медсестрою попри те, що ця професія вважалася негідною в Британії.
У жовтні 1854 року, під час Кримської кампанії, разом з 38 помічницями, серед яких були черниці і сестри милосердя, Найтінгейл вирушила в польові шпиталі в Скутарі (Османська імперія), а потім до Криму. Послідовно проводила в життя принципи санітарії і догляду за пораненими. У результаті менш ніж за шість місяців смертність у лазаретах знизилася з 42 до 2,2 %. У 1856 році за власний кошт поставила на високій горі в Криму над Балаклавою хрест із білого мармуру на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, загиблих у Кримській війні.
Кримська війна зробила Флоренс національною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, розповідали про неї легенди, називаючи її «леді з світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими.
Після повернення до Британії в 1856 році Найтінгейл отримала доручення реорганізувати армійську медичну службу. В 1857 році уряд виділив кошти на організацію комісії з проведення необхідних реформ. У 1859 році військовим міністром знов став Герберт, із його допомогою Найтінгейл добилася, щоб:
Найтінгейл написала ряд книг — «Нотатки про чинники, що впливають на здоров’я, ефективність і управління госпіталями британської армії» (Notes on Matters Affecting the Health, Efficiency and Hospital Administration of the British Army, 1858) і «Як потрібно піклуватися про хворих» (Notes on Nursing: What It Is and What It Is Not, 1860).
Під час війни Найтінгейл зібрала по підписці велику суму грошей, на які в 1860 році організувала першу в світі школу сестер милосердя при лікарні Святого Томи в Лондоні. Випускниці цієї школи створювали аналогічні установи при інших лікарнях.
1883 року Найтінгейл нагороджена Королівським Червоним хрестом, а в 1907 році — орденом «За заслуги». Життя присвятила праці медичною сестрою в багатьох країнах світу. Першою збагнула необхідність реформи в медичній освіті, без якої будь-який прогрес у лікуванні хворих може бути зведений нанівець. Вперше у світовій історії організувала школу медичних сестер як автономний світський навчальний заклад із власними фондами та керівною радою, а не як підструктуру лікарні, й уперше застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи. Флоренс Найтінгейл перша заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому день її народження — 12 травня — відзначають як Міжнародний день медичної сестри.
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.
Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії Росії. Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва РФ.
24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписан Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.
З Днем пам’яті і примирення!
Сьогодні своє професійне свято відзначають люди, завдяки дбайливим рукам яких багато хто з нас з’явився на світ. Вже більше двох десятиліть поспіль 5 травня вважається Міжнародним днем акушерки
Шановні абітурієнти!
Коли?
3 травня
17 травня
31 травня
О котрій?
17:00
Де?
На платформі Zoom: https://us05web.zoom.us/j/87078510745?pwd=dkVsTDBlZHdHWXo2d3cxRzFUZVNpdz09
Відповідальний секретар приймальної комісії
+38(096) 207 27 98
Аварія на Чорнобильській АЕС стала одним з похмурих символів трагедії, до якої може призвести техногенна катастрофа. 26 квітня в Україні День чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Цікаві факти про молекулу ДНК: якщо зібрати по одній молекулі ДНК всіх людей, хто живе нині, а це становить понад 7,6 мільярда осіб, разом ці молекули цілком можуть розміститися в одну чайну ложку і будуть важити близько 1,2 грама.
Міжнародний День ДНК встановлено на честь виходу 25 квітня 1953 року британського журналу «Nature», в якому була опублікована невелика стаття вчених з Кембриджу англійця Френсіса Кріка та американця Джеймса Уотсона під назвою «Молекулярна структура нуклеїнових кислот» та відкриттю подвійної спіралі ДНК.
У навчальних аудиторіях медичних вузів багатьох країн світу в цей день проводяться семінари і читаються тематичні лекції для студентів, аспірантів і лікарів, педагогів, присвячені тому, наскільки важливі для людства сучасні досягнення медичної генетики. Цей День – унікальна можливість для генетиків та лікарів різних спеціальностей, пов’язаних з наданням допомоги хворим зі спадковою патологією, обговорити свої дослідження із студентами, лікарями та населенням. Зустрічі генетиків і населення в День ДНК об’єднують теоретиків і практиків, сприяють створенню товариств зацікавлених і працюючих у даному напрямку людей. Важливо, щоб інформація про досягнення вчених у цій галузі стала доступною, щоб надихнути студентів, лікарів, клінічних ординаторів, дати їм можливість розглядати свою кар’єру в медичній генетиці або будь-якої галузі практичної медицини на новому витку розвитка науки.
Всесвітній день боротьби проти малярії відзначається щорічно 25 квітня починаючи з 2008 року. У травні 2007 року на 60-й сесії ВООЗ він був встановлений спільно з Всесвітньою асамблеєю з охорони здоров’я і Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я.
Цей пам’ятний день був встановлений на додаток до дня, який відмічається з 25 квітня 2001 року і має назву «День боротьби проти малярії в Африці».
Мета проведення Міжнародного дня боротьби проти малярії – роз’яснення того, що малярія виліковна, пояснення громадськості необхідності профілактичних заходів, залучення уваги як експертів, так і науково-дослідних і навчальних інститутів, компаній та фондів до пошуку варіантів розв’язання цієї проблеми.
За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією захворює більш 500 мільйонів чоловік, а більш одного мільйона чоловік помирає від цієї хвороби. Найважчий тягар малярії лежить на країнах Африки на південь від Сахари, але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході і навіть в деяких частинах Європи.
