З моменту свого заснування Всесвітній день письменників відзначається в усьому світі, щоб вшанувати працю письменників, їхній внесок у суспільство та боротьбу за свободу слова. Це день визнання сили слова, його здатності надихати, інформувати та розважати, а також важливої ролі, яку письменники відіграють у формуванні нашої культури та історії.

Цього дня ми маємо пам’ятати про важливість літератури в нашому житті та неоціненний внесок письменників у наше суспільство.

Літературні досягнення та внесок письменників у суспільство
Література завжди була важливою у формуванні суспільства. У своїх творах письменники не просто розповідають про реальність, але й створюють нові світи, пробуджують уяву, спонукають до думок і роздумів. Вони часто стають голосом громадської думки та народних рухів.

Історія літератури тісно пов’язана з найважливішими історичними подіями й процесами, що відбуваються у суспільстві. Письменники писали свої твори у складні часи, під час війн, революцій, періодів глобальних соціальних змін. Саме з літературних творів перед нами досить чітко постають тогочасні образи героїв, які змінювали історію, жили в тих умовах, розвивалися. Саме в літературних творах висловлені погляди авторів на соціальні проблеми. Саме своїми творами письменники боролися за права людини та свободу слова.

Література — основне джерело збереження національної пам’яті та ідентичності народу. Письменники стають своєрідними архіваріусами духовної культури й національної історії. Вони показують нам, як змінювалося наше життя, і допомагають зрозуміти наші корені та культурні традиції.

Через книжки ми отримуємо знання, розвиваємо свій розум і фантазію, вчимося розуміти й співчувати іншим людям. Література створює можливість для людей з різних країн та культур зрозуміти одне одного, проявити терпимість та повагу.

Тому, Всесвітній день письменника є не лише святом для вшанування письменників, але й нагадує нам про важливість літератури та її внеску у наш світ.

Історія виникнення свята

Всесвітній день письменників (повна назва — Всесвітній день миру для письменника) відзначається щороку 3 березня. Ініціатором свята виступив Міжнародний конгрес ПЕН-клубу (поетів, есеїстів і прозаїків – був заснований у 1921 році) — всесвітня асоціація, яка об’єднує професійних письменників, що спеціалізуються на різних жанрах літератури. Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах. Це – міжнародне об’єднання письменників, яке, як зазначено в Хартії ПЕН-клубу, “виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах, до яких вони належать, а також в усьому світі, коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необґрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає, що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду, органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість, члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси, як неправдиві публікації, навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних, групових або особистих цілей”. Свято започатковане ще у 1986 році з метою популяризації та відзначення творчого та інтелектуального внеску письменників у життя суспільства.
Ідея Всесвітнього дня письменника виникла з промови російського письменника, поета і Нобелівського лауреата Андрія Вознесенського на Міжнародному конгресі ПЕН-клубу в 1985 році, на 48 за рахунком міжнародному конгресі. У своїй промові Вознесенський наголосив на важливості літератури та необхідності для письменників мати платформу для вільного самовираження, не боячись переслідувань.

Цікаві факти

Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.

Корнія Чуковського насправді звали Микола Васильович Корнейчуков.

Джек Лондон був соціалістом, а крім того – першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.

Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.

Едгар Аллан По все життя боявся темряви, а Оноре де Бальзак завжди писав у темряві.

Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок – блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів – машинка для зав’язування краваток!

Діккенс не міг працювати, якщо столи і стільці в його кабінеті не стояли так, як треба, а у Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.