До дня матері

Рідна, як пісня з колиски,
Тиха, як свято волинське.

Готова завжди до страждання,
До горя, до болю і втрат,
Вона віддала б останнє
Й терпіла сама стократ,
Щоб доля мене ласкала,
Щоб лихо мене минало.

… Навколішки в тихій молитві,
Як страдниця і як свята,
Благає вона захистити
І небо мені пригорта.
А потім свої скорботи
Топить у вічній роботі.

Євген Сверстюк

Бути матір’ю — це велика відповідальність.

Мати – це життя, це безмежна, безумовна любов.

Де б ми не були, материнська молитва завжди летить попереду, захищає нас, оберігає і підтримує.

Що може бути прекрасніше материнської любові?

Немає нічого світлішого від слова «мама». Воно народжується разом з нами, із першого вигуку «ма», з отих миттєвостей, коли ми починаємо розуміти, що навколо нас – люди. І найрідніша, наймудріша серед них – ота, що на світі одна – мама!

Так сталося, що цьогоріч День матері та День Перемоги крокують один за одним. Обидва ці дні супроводжуються щемливими емоціями, сльозами радості і горя, безкінечною любов’ю.

В умовах війни жінкам доводилося народжувати у бомбосховищах або вдома, під окупацією. Дехто разом з дитиною був змушений тікати з-під обстрілів. Багато українок вимушено переселилися за кордон, щоб врятувати дітей. З початку повномасштабної війни вони проводили марші у великих містах Європи та Америки, вшановуючи пам’ять вбитих росіянами дітей.

Війна і материнство – це два поняття, що завжди ходять поруч, адже  під час Другої світової, так і сьогодні, в часи невизнаної, несправедливої війни в нашій країні, матері з болем чекають звістки з фронту від своїх кровиночок, сивіючи разом з кожним повідомленням про смерть на полі бою. Зі святом, наші милі, найчарівніші, найкращі в світі МАМИ!