Слова — полова,
Але огонь в одежі слова —
Безсмертна, чудотворна фея,
Правдива іскра Прометея.
Цитата з поеми «Лісова ідилія» (1906) І. Я. Франка

Щороку питання рідної мови залишається актуальним для багатьох народів та малих етнічних груп. Недарма кажуть – якою мовою думаєш і мрієш, така мова є тобі рідною. Оскільки з 6 000 розмовних мов світу половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Саме тому з 2000 року, 21 лютого відзначають міжнародний день рідної мови.

Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Недарма кажуть: «Скільки ти знаєш мов, стільки ти разів людина»!

Доля кожної мови чимось схожа на людську долю – мова народжується, розвивається, зникає. Одні слова стають архаїчними, інші безпідставно замінюють на глобально-інтернетні, а замість живих емоцій використовують комп’ютерні символи. Всяка мова бідніє від того, що нею не користуються на державному рівні і не спілкуються в побуті. Тому, аби примножити і зберегти рідну мову, нею треба починати від колискових, а завершувати виступами з високих трибун. Нею варто думати і мріяти, дивуватись і любити. Недарма ж учені довели, що наша генетична пам’ять тісно пов’язана із мовою, яка може прокинутись у генах навіть через кілька поколінь. Любіть і поважайте мову!