Історія народження і розвитку Медичного фахового коледжу Харківського національного медичного університету

Життя нашого коледжу, його роль у підготовці кадрів, доля його вихованців і керівників, труднощі і болі, радощі і досягнення воєнного і мирного життя

Людина живе, працює, радіє і сумує, але приходить час, коли можна проаналізувати пройдений шлях, можна написати спогади… Це його історія, його доля, але це і доля всього суспільства, відображена в пам’яті людини. Це історія в широкому розумінні цього слова. Як же відокремити долю людини від долі суспільства, від долі людей, з якими вона працювала, помилялася й мріяла.

Медичний коледж був відкритий 1937 року за  ініціативою начальника Лікарсько-санітарної  служби Південної  залізниці Олексія Володимировича Сиворонова.

Фельдшерсько – акушерська  школа,   так  тоді називався  коледж,  розташовувалась  у напівпідвальному  приміщенні.  Тут  і  розпочалися  заняття  молоді  із семирічною освітою.

Першими,  хто  очолив  школу  медсестер, були Володимир  Львович  Давидов – активний  організатор  педіатричної  служби в  місті  Харкові – та хірург 1-ї  дорожньої лікарні Кашуба Іван  Семенович.            

На  двох  відділеннях  школи  готували акушерок і медичних  сестер  для дитячих  ясел.

1939  року  відбувся  перший  випуск сімдесяти медичних  сестер.

Цього ж року відкрилося фармакологічне відділення.

1940  року при  школі  почали  діяти курси підвищення  кваліфікації медичних  працівників.

1930 – 1940 рр. у коледжі плідно працють викладачі: А.І. Стародубцева, Т.С. Елькінд, С.М.Розумовська, М.І.Білостоцька, М.Я.Штивель.  Багато зусиль вклали в організацію  навчально – виховної роботи завідувач навчальної частини І.Г. Ейчис, парторг школи Г.Я. Слизь, М. Синіцина – заступник начальника з політпідготовки. Під керівництвом цих людей школа готувала досвідчених спеціалістів. Ми не повинні забувати імена тих, хто готував медичні кадри країні.

Збереглися спогади випускниці першого випуску фельдшерів Гречко-Старкової: «Жили ми по так званих «кутках» на Новоселівці. Вчитися на той час було дуже важко. Студенти жили бідно, батьки майже не допомагали. Ми не знали, що значить ходити в зимовому пальті, тому що в нас їх не було.  Із взуття були або парусинові туфлі, або так звані «бурки». Так і ходили і взимку, і восени. Стипендія була 6 крб. 40коп., якої студентам не вистачало. Обід повністю ми могли купити лише в день стипендії. Так ми його і називали  «святковий день» – день стипендії. А щоб купити панчохи або що-небудь з одягу, треба було працювати в зимові і літні канікули. Ось так  навчалися і жили. А як навчалися! З яким бажанням, жодного невстигаючого! Дуже хотілося вчитися, навіть труднощів не помічали… Займалися спортом на стадіоні «Здоров’я», захищали честь медиків, брали участь у всеукраїнських спортивних змаганнях. Спорт ми дуже полюбляли. Викладачі до нас були уважні, а ми бачили, з якою душею вони вчили нас і,  мабуть, хотіли, щоб з нас вийшли кваліфіковані спеціалісти і добрі люди…».

Ми гортаємо історії сторінки,
Роки за роками невпинно йдуть.
З іспитів останніх твої випускниці,
Відразу на фронт ідуть.

Велика  Вітчизняна  Війна  була   тяжкою та  жорстокою  серед  війн,  будь – коли  перенесених  нашим  народом.  Поруч  з  воїнами  радянської  армії  пройшли  шляхами  війни  від  суворих  днів  1941  року  до  переможного травня 1945  року  радянські  медики, які  рятуючи  поранених,  прикривали  їх  своїми  тілами від  куль  і  снарядів.

Матеріали  про  історію  Медичного коледжу в  роки  війни  майже  не  збереглися.   За  період  з  початку  створення  і  до  23 вересня 1941  року  медичний коледж  випустив:  

  • фельдшерів – 120  осіб,
  • акушерок – 110  осіб,
  • фармацевтів – 117 осіб,
  • медичних  сестер – 90  осіб.

З  вересня 1945 Харківська залізнична фельдшерська школа знову розпочала підготовку спеціалістів.

З 1945 – 1949 рр. школу очолював Ковомирський  Олександр  Карпович

з 1949 – 1958 рр. – Іващенко Борис Дмитрович

1945 – 1956  роки – заняття проводились  на  базі  1 дорожньої  клінічної лікарні,  а  з  1956 по 1985 рік – у приміщенні по  вулиці  Мала Панасівка,  25.

Упродовж   1958 – 1976 років директорами навчального закладу, який на той час називався Харківське медичне училище Південної залізниці, були:

Торопов Сергій Андрійович 1958 – 1962 рр.,

Крупін Афанасій Антонович 1962 – 1976 рр.

Не зважаючи на складні побутові умови, педагогічний колектив зумів забезпечити високий рівень підготовки спеціалістів.

Стрімко роки йдуть і йдуть
І знову в дорозі нові покоління
У старшого – сумлінно виконаний труд,
Що відданий молодшим без тіні сумніву

Середина 1980 – 1990-х років – коледж став центром всього нового, передового. У цьому  була велика заслуга педагогічного колективу під керівництвом директора – кандидата медичних наук, відмінника охорони здоров’я  СРСР, відмінника народної освіти УРСР Віктора Євгеновича Ільченка

Більше 20-ти років праці віддали коледжу такі викладачі: М.М. Левіна – бібліотекар училища, І.К. Папакіна – викладач хімії і біології, Р.М. Чорна – викладач фізвиховання, І.П. Власенко – викладач літератури, Н.В.Малоєд – викладач суспільних наук, Н.Г.Тимченко – викладач іноземних мов.

Навчально – методична робота   Медичного коледжу в 1990 році була відзначена  срібною медаллю Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР, двічі – перехідним прапором Міністерства шляхів сполучення СРСР. Викладачі працювали над проблемою «Форми і методи самостійної роботи студентів при вивченні предметів, введення комп’ютеризації в навчальний процес та відродження національної культури».  Щорічно проходили конференції з анатомії – «Загадковий світ людини», «Таємниці травної системи», з інфекційних хвороб – «СНІД», з внутрішніх хвороб – «Стрес і серце».

1996 року директором Харківського медичного училища Південної залізниці став Безносенко Борис Іванович – кандидат медичних наук, відмінник охорони здоров’я, почесний залізничник.

З 2002 року Медичний коледж очолює Лебединець Тетяна Михайлівна – кандидат педагогічних наук, викладач-методист, викладач вищої кваліфікаційної категорії. Під її керівництвом педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на удосконалення фундаментальної, професійної та практичної підготовки молодших медичних працівників.

2006 року Харківське медичне училище Південної залізниці передано до сфери управління МОЗ і отримало назву Державний вищий навчальний заклад «Харківське медичне училище».

2007 року навчальний заклад увійшов до складу Харківського державного медичного університету як структурний підрозділ.

Ми твердо і впевнено йшли до мети –
Коледж чудовий створити змогли.
Наш коледж, як зіронька, сяє, 
Працює, творить і ритм набирає!