День прапора України.

Державний прапор України –  
Це стяг із двох подовжніх смуг.  
Він символ вільної людини,  
У ньому український дух!  
У синім – небо Батьківщини,  
Його безкрайність і блакить,  
І вище нього, Україно,  
Хай пісня нації летить!  
У жовтім кольорі – колосся,  
Багатство нашої землі.  
Щоб у достатку всім жилося, 
І в люднім місті, і в селі.  
Нехай він нас завжди єднає,  
Його із гордістю несуть. 
 А світ, побачивши, впізнає:  
Під стягом Українці йдуть! 

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України 23 серпня в Україні відзначається державне свято – День Державного Прапора України.

Наступного дня зустрічають ще одне важливе свято – День незалежності.

Саме ж свято є відносно новим і було засноване указом другого президента України Леоніда Кучми “Про День Державного Прапора України” від 23 серпня 2004 року. Встановлене воно з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів

Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки.

Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі. Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме “жовто-блакитний” порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий.

Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією.

Прибічники ідеї “перевертання” прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України. Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише “перевернути” прапор.

Стосовно ж “історичного” аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.